Святої Великомучениці Катерини

Свята Великомучениця Катерина жила в м. Олександрії, котре лежить на західному рукаві ріки Ніл, за царювання римського імператора Максиміана. Вона була царського роду, дуже вродлива, високоосвічена. У 304 році прийняла християнську віру й відтоді проповідувала Ісуса Христа. За наказом імператора Максиміана, який переслідував християн, була замучена за віру Христову. Після тривалих умовлянь відректися від Христа і перейти до язичників кати роздягли її і били воловими жилами. Її дівоче тіло стало суцільною раною. Катерину було кинуто до в'язниці, де її тримали без їжі і води. Кати вдавалися до все нових і нових тортур - поклали дівчину поміж чотирьох коліс і гострими зубцями шматували її тіло. Та ось Ангел Господній зійшов з неба і зробив так, що вона лишилася цілою і неушкодженою, а колеса розлетілися на друзки. Тоді кати відрубали їй голову мечем. Великі страждання св. Катерини навернули багатьох язичників до віри Христової. Місце страти Великомучениці Катерини і сьогодні показують в Олександрії туристам.

Як свідчать перекази, святі мощі Великомучениці були далеко на Сінайській горі. На високу гору Сінай їх могли покласти тільки Ангели. У храмі на горі Сінай знаходяться мощі голови і лівої руки святої Катерини. 

Невелика мармурова рака стоїть у храмі праворуч престолу. Святу голову нареченої Христової покриває нині золотий вінець, а рука її прикрашена коштовними перснями.

Церква в день пам'яті Великомучениці говорить: "Радуйся ти, бо, посоромивши зухвальство заблудлих красномовців, несвідомістю сповнених, до віри істинної направляла; радуйся, бо тіло твоє на муки великі віддавши, за любов до Бога, ти, як діва непохитна, не подолана була; радуйся, бо в нагороду за муки небесних осель сподобилася ти й славою вічною втішаєшся. В надії на неї, Великомученице, подвигом твоїм і нас, твоїх співців, стверди".