Життя журналістів. Вивчаємо чиновників Кременчуцького міськвиконкому й робимо їх відкритими  

Представникам ЗМІ Кременчука вперше за півтора року вдалося побувати на нараді в міськвиконкомі і задати запитання, які цікавлять жителів міста. 

Й мова про звичайну нараду, яка стосувалася утеплень освітянських закладів, на якій мер міста вперше за багато місяців бездіяльності назвав конкретні терміни завершення ремонту дошкільних закладів.

Але для того, щоб пройти на цю нараду, репортерам довелося йти на речі, які зазвичай в буденному житті трапляються не так часто.

Це журналіст газети «Телеграф» Тетяна Донченко  в своєму Фейсбуку оприлюднила репортаж як вона з колегами з телекомпанії «Візит» проривалася на нараду у міськвиконком.

Й пише репортерка наступне.

"Коли у чиновників настає професійна деформація.

Вони затуляють вхід до мерії та доступ до інформації.

Доводиться (подумки, звісно) посилати всіх у ***

Та йти собі на захід у виконком — ніби в атаку.

Інколи наші читачі думають, що ми сидимо такі всі в тепленькому офісі, клацаємо по клавіатурах — і вуаля штампуємо “статєйки” та новинки. Але в цьому відео — зворотній бік нашої роботи. Ви бачите не лайку на порозі з вахтером виконкому — відбувається перешкоджання законній професійній діяльності журналіста. 5 листопада, ми з колегами йдемо на засідання депутатських комісій, де мають розглядати суспільно важливу тему, яка турбує всіх батьків дошкільнят — терміни ремонту зачинених дитсадків. 

У руках у мене розгорнуте посвідчення — я пояснюю, куди саме та навіщо йду. Та вахтер Діденко починає хапати мене за руки, а двометровий нацгвардієць Матвієнко — виставляти свої руки, ніби протитанкове загородження. Слідом біжить мій чоловік (теж журналіст), який кричить, щоб мене не чіпали... Хух, ми прорвались. Попрацюємо!

Мені не подобається прориватись. Але, на жаль, ні мер Віталій Малецький, ні секретар міської ради Юрий Гриценко своїми незаконними діями не залишили нам, журналістам, іншого шляху. До речі, чиновник на відео, який каже щось типу “навіщо це треба” - це і є пан Гриценко.

Раніше ми (журналісти) намагалися чемно вести діалог. І переконували: карантинна постанова №1236, на яку посилається міський голова та його підлеглі, закривши журналістам доступ у мерію, не містить жодних обмежень для нашої професійної діяльності.

Поліція у Кременчуці своєю бездіяльністю у Кременчуці теж не залишає журналістам іншого виходу, ніж прориватися.

12.05.21 моїх колег також не пустили в мерію.

Усе це (як і зараз) було зафільмовано. Журналісти склали заяву до поліції — і передали відеодокази. Та стражі порядку не хотіли навіть реєструвати заяву в ЄРДР. Мої колеги змусили їх це зробити, через суд. Бо перешкоджання законній професійній діяльності журналіста — це кримінальна стаття 171. Тепер поліція займається епічним “соплежуйством” та динамить розслідування — я думаю, для того, аби тихцем закрити, коли спливуть строки.

Чи подаватиму заяву зараз? Ніт. Чому? Та, тому що одна заява вже є! І ми з колегами вирішили не берегти зусилля — щоб довести уже розпочате криімнальне провадження до логічного кінця. І притягнути до відповідальності винних. А це не вахтер і не нацгвардієць... Сподіваємося, що керівництво Національна поліція України візьме цю справу на контроль. Бо у наших особах обкрадають всіх кременчужан — крадуть свободу слова."

P.S. Якщо що — маю повне відео інциденту. Сподіваюсь на підтримку колег і спільноти. Прохання поширити допис".