Хелловін. Це свято нагадує про наше покликання до святості

Католицькою церквою День усіх святих відзначається 1 листопада. Це свято має найвищий статус урочистості. Крім того, воно входить до так званих «обов'язкових днів», коли всі віряни неодмінно повинні відвідати месу.

У Православній Церкві День усіх святих (або Неділя всіх святих) святкується в першу неділю після Трійці, що припадає на 27 червня 2021 року та 19 червня 2022 року, і нічого спільного з католицьким святом не має.

У католицькій церкві День усіх святих спочатку відзначався 13 травня — на згадку про освячення папою Боніфацієм IV язичницького храму Пантеону в 609 або 610 році.

Та у VIII столітті папа Григорій III 1 листопада освятив одну з капел собору святого Петра на честь усіх святих і змінив дату свята. Сто років по тому папа Григорій IV присвоїв 1 листопада статус спільного для всієї католицької церкви Дня всіх святих.

Вважається, що дата 1 листопада могла бути обрана тому, що в цей день кельти відзначали свято Самайн або Савина, яке було пов'язане, крім усього іншого, із вшануванням мертвих.

Першими почали відзначати пам'ять усіх святих 1 листопада англійські та ірландські християни, а потім цю дату вирішив перейняти і Рим.

Язичницькі традиції Самайна знайшли своє місце у святі Хелловін, що відмічається напередодні Дня всіх святих.

У ряді країн світу (від Америки до Африки) католицький День усіх святих є офіційним вихідним днем на загальнодержавному рівні або в тих регіонах країни, де переважає християнське населення.

Хелловін дещо схожий за своїм наміром зі слов'янськими Русаліями, які теж проводяться напередодні Дня усіх святих.

Головним у житті святих була велика любов до ближнього, адже, якщо ми любимо ближнього, який так близько біля нас, то з певністю можемо сказати, що любимо Бога, який є на небі. "Коли ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і його любов у нас досконала” (I Йов 4,12).

Це свято нагадує про наше покликання до святості. Тож нехай приклад Христа та всіх святих надихає нас на життя, сповнене любові до Бога та ближнього.

Українці на Русальному тижні проявляють співчуття та любов до загублених душ людей, що померли наглою смертю, тобто нехрещені немовлята, вбиті, втоплені чи спалені люди, які померли від грому чи вихору.

Раніше таких покійників не ховали на кладовищах, а там, де їх застала нагла смерть. Тому на Русальному тижні дівчата носили в поле, гай їжу русалкам, мавкам та іншим природним духам, у яких за народною вірою перетворюються душі загиблих людей.

Ці загиблі душі українці зазивали до оселі, щоб вони пожили хоч тиждень з людьми і відчули тепло людських сердець.

Якщо з цієї точки зору підходити до Хелловіну, як надвечір'я Дня всіх святих, то його треба сприймати як поминання померлих і співчуття до грішних неприкаяних душ.