Православний календар

201 0
Православний календар

Святителя Димитрія (Туптала), митрополита Ростовського

Святитель Димитрій (у миру Даниїл) народився в грудні 1651 року в містечку Макарові, на Київщині. Батьками його були сотник Сава Туптало - "честь і слава війська Запорозького" - та його дружина Марія.

Обоє були дуже побожними людьми й у такому ж дусі виховували своїх дітей, з яких, крім сина Даниїла (ім'я святителя при хрещенні), троє доньок стали черницями. У 1660 році родина переїхала до Києва. Сотник придбав садибу "на Подолі в Притинського Миколи", де пізніше розташувався Фролівський жіночий монастир.

Грамоти Даниїл навчався за церковними книгами від батьків, вивчивши Часослов, Псалтир.

Коли Даниїлу виповнилося 11 років, він здобув початкову освіту вдома і батько віддав його до Києво-Могилянської колегії. Завдяки відмінним здібностям і полум'яній старанності в заняттях, отрок досяг успіхів у науках і перевершив своїх однолітків. Одним із його учителів був отець Мелетій (Дзик). Даниїл щиро прихилився до отця Мелетія, і їхня дружба тривала аж до смерті старця. Після ліквідації Могилянської колегії ієромонах Мелетій став ігуменом Кирилівського монастиря і Даниїл Туптало завершував свою освіту під орудою улюбленого вчителя, який був високоосвіченим та благочестивим ченцем і належав до числа впливового київського духовенства.

З юного віку, маючи схильність до чернечого життя, Даниїл невдовзі після виходу з духовної школи залишив світ з усіма його принадами.

Отримавши благословення своїх батьків, він став послушником у Кирилівському монастирі за часів ігуменства Мелетія (Дзика).

9 липня 1669 року ігумен Мелетій звершив постриг 18-річного Даниїла в чернецтво і нарік його Димитрієм. Молодий чернець ревно виконував свій чернечий обов'язок. Всіма силами він прагнув наслідувати чесноти преподобних Антонія і Феодосія та інших Києво-Печерських подвижників. Наступного (1669) року митрополит Нелюбович-Тукальський висвятив ченця Димитрія в ієродиякони. Прийнявши чернецтво і ставши духовною особою, святий Димитрій продовжив навчання, перерване в 1665-1669 роках з огляду на тодішні політичні події. Тоді ж розпочинається письменницька діяльність святителя Димитрія.

23 травня 1675 року в Густинському монастирі, біля Прилук, місцеблюститель Лазар Баранович, архієпископ Чернігівський, висвятив ієродиякона Димитрія на ієромонаха і запросив його на посаду проповідника до Чернігова. За дорученням свого архієпископа ієромонах Димитрій їздив проповідувати і в інші міста України, а також написав свій перший твір - про чудеса  від чудотворного образу Божої Матері в Еллінському монастирі Чернігова. Ця книга - "Руно орошене" - вийшла друком кількома накладами.

У березні 1681 року призначений, на прохання братії, ігуменом Максаківського монастиря, що на Чернігівщині, звідки наступного року переїздить до Батурина - стає настоятелем Миколаївського монастиря. Проте вже 1685 року добровільно зрікся ігуменства, бажаючи присвятити себе чернечим подвигам і письменницькій діяльності.

На запрошення новообраного архімандрита Києво-Печерського монастиря Варлама (Ясинського) переїхав до Києва. Призначений проповідником монастиря. Архімандрит Варлаам запропонував ігумену Димитрію написати "Житія святих", на що той радо відгукнувся. Над цією працею святий Димитрій трудився 20 років. За двадцять років святому Димитрію довелося бути настоятелем багатьох монастирів в Україні; різні монастирі хотіли мати його за настоятеля.

1701 рік став у житті святителя переломним. За наказом царя Петра І його викликали до Москви і він назавжди покинув Україну. 25 березня 1701 року його  висвячено в Москві на митрополита Тобольського і всього Сибіру.

Ця подія вплинула на і без того слабке здоров'я святителя, який через хворобу не поїхав до Тобольська, а 4 січня 1702 року був призначений на кафедру митрополита Ростовського в Росії. На цій єпископській кафедрі пробув святитель понад сім років. У Ростові святитель Димитрій закінчив свій останній четвертий том "Житій святих", який вийшов друком у 1705 році.

Після закінчення цієї праці почав писати біблійну історію, яку, одначе, не закінчив. Є автором багатьох інших праць (усіх разом понад двадцять), в тому числі й "Діарія" (щоденника). Святитель Димитрій видав збірник духовних кантів і поезій. Особливе місце серед його праць займають його численні проповіді.

Через несприятливий клімат Росії здоров'я святителя Димитрія постійно погіршувалося. Він упокоївся в ніч з 27 на 28 жовтня 1709 року під час молитви.

Причислення митрополита Димитрія до сонму святих відбулося навесні 1757 року.

 

Коментарі

Для того, щоб залишити коментар, вам необхідно авторизуватись

Авторизация